Оточувати ділянку землі, територію, будівлю тощо парканом, тином, огорожею або іншою спорудою, що відокремлює від навколишнього простору.
Переносно: створювати перешкоди, умови, що обмежують чи ускладнюють доступ до чогось або здійснення чогось.
Словник Української Мови
Буква
Оточувати ділянку землі, територію, будівлю тощо парканом, тином, огорожею або іншою спорудою, що відокремлює від навколишнього простору.
Переносно: створювати перешкоди, умови, що обмежують чи ускладнюють доступ до чогось або здійснення чогось.
Приклад 1:
Але то бильце наше, ми ним мали курник обгороджувати! – Іди, стара курво, до хати, вари чоловікові кулешу і тримай свою дямбу3 на заперті!
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”