Категорія: О

  • оскаженіння

    1. Стан крайньої люті, несамовитої злості, що супроводжується втратою самоконтролю; шаленство, лють.

    2. (у переносному значенні) Надмірне збудження, інтенсивне посилення чого-небудь; шалені темпи, несамовитість (наприклад, про явища природи, суспільні процеси).

  • оскаженіти

    Втратити самовладання, прийти в сильне збудження, розлютитися до нестями; розлютитися, розлютуватися.

    Про тварин: стати скаженим, захворіти на сказ.

  • оскаженітися

    1. Втратити самовладання, прийти в сильне роздратування або лють; розлютитися, розлютуватися.

    2. Стати скаженим, несамовитим; поводитися нестямно, наче скажений.

  • оскал

    1. Широко розкрита паща з оголеними зубами, що виражає злість, загрозу або дике задоволення (переважно про хижих тварин).

    2. Переносно: вираз обличчя людини, що нагадує таку пащу; злісна, погордлива або зневажлива посмішка.

    3. Рідко: оголені зуби, виставлені напоказ.

  • оскалений

    1. Який має оскал; що виражає злість, загрозу або ненависть за допомогою оголеного зубного ряду.

    2. (перен.) Про різко виражене, неприховане проявлення чогось негативного (злості, ворожості тощо).

  • оскаленість

    1. Властивість за значенням прикметника “оскалений”; стан, коли щось викривлене, перекручене або має вигляд оскаленого.

    2. Висловлювання зневаги, глузування або ворожості, що проявляється у викривленні обличчя (наприклад, у посмішці, гримасі).

  • оскалина

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (діал., рідко) Те саме, що оскал — широка посмішка, коли видно зуби; усмішка, що обнажує зуби.

  • оскалити

    1. Розкрити рота, показуючи зуби (зазвичай з погрозою, злістю або ненавистю).

    2. (переносне значення) Виразити, виявити щось різке, вороже, злісне (про почуття, наміри тощо).

  • оскалитися

    1. Широко розкрити рот, показуючи зуби (зазвичай у виразі загрози, злості або лютості).

    2. Переносно. Про щось, що нагадує такий вираз, наприклад: тріщина в стіні оскалилася темрявою.

  • оскалнутися

    1. (дієслово) Різко, зловісно посміхнутися, оголивши зуби; викривити обличчя у гримасі, що нагадує звіриний оскал.

    2. (переносне значення) Проявити впертість, зухвалість, відкритий виклик або неприховану ворожість у своїй поведінці, словах.