1. (розм.) Діяти, працювати, керувати чимось, активно щось робити, часто з відтінком метушні або незграбності.
2. (перен., розм.) Поводитися певним чином (звичайно незграбно, різко або настирливо) щодо когось; обходитися з кимось.
Категорія: О
-
оруелізм
1. Політична ідеологія та суспільний устрій, що ґрунтується на принципах, описаних у романі-антиутопії Джорджа Орвелла “1984”, зокрема на тотальному контролі держави над громадянами, маніпулюванні інформацією, постійному спостереженні, запереченні об’єктивної істини та систематичному порушенні прав людини під гаслами загального блага.
2. Мовна практика, спрямована на навмисне перекручення, заплутування або зворотне трактування слів і понять з метою маніпулювання суспільною свідомістю, як це зображено в романі “1984” (наприклад, міністерство правди, яке займається брехнею, або гасло “Війна — це мир”).
3. У переносному значенні — будь-яка соціальна система, ситуація або риторика, що характеризується тоталітарним контролем, брехнею як нормою, двоєдушністю та знищенням особистої свободи.
-
оружжя
Оружжя — застаріла форма слова “зброя”, що означає сукупність засобів для ведення бою або ураження противника (наприклад, холодна, вогнепальна, артилерійська).
Оружжя — у переносному значенні: засіб, інструмент для досягнення мети, ведення боротьби в широкому сенсі (наприклад, оружжя критики, сатири).
-
оружина
1. Застаріла назва зброї, озброєння, а також пристроїв для нападу чи захисту.
2. (у переносному значенні) Засіб, спосіб для досягнення мети, ведення боротьби в ідеологічній, політичній тощо сферах.
-
оружний
1. Який стосується зброї, пов’язаний із зброєю (наприклад, оружна справа, оружна промисловість).
2. Який має зброю, озброєний (застаріле або спеціалізоване вживання).
-
оружно
1. (заст.) Зброя, озброєння; те, що використовується для нападу чи захисту.
2. (перен., заст.) Засіб, знаряддя для досягнення чого-небудь, ведення боротьби.
-
орфаріон
Орфаріон — старовинний струнний музичний інструмент родини лютні, різновид англійської басової лютні з корпусом, що нагадує грушу, подвійними струнами та характерними рифами (виступами) на грифі.
-
орфеївна
орфеївна — поетичний епітет, що означає: належна Орфею, властива Орфею, створена Орфеєм (найчастіше стосується музики, пісні, мистецтва).
орфеївна — у переносному значенні: чарівна, божественна, надзвичайно мелодійна та зворушлива (про музику, спів, поезію).
-
орфей
1. У давньогрецькій міфології — легендарний співець і музикант, син бога Аполлона та музи Калліопи, чия гра на лірі та спів могли причаровувати людей, тварин, рослини та навіть камені; відомий за міфом про спуск у підземне царство Аїда за своєю померлою дружиною Еврідікою.
2. Переносно — видатний музикант, співак або поет, чиє мистецтво має надзвичайну емоційну силу та здатність глибоко впливати на слухачів.
3. Астрономічний об’єкт: одна з найяскравіших зір у сузір’ї Ліри, що має наукове позначення Vega (α Ліри).
-
орфейович
Власна назва, що походить від імені Орфей; прізвище, утворене за допомогою патронімічного суфікса -ович, яке може вказувати на нащадка або сина людини на ім’я Орфей.