Категорія: О

1. (діал.) Залишки їжі, що пригоріли до посуду під час приготування.

2. (перен., розм.) Незначні залишки чогось, обривки, уривки (наприклад, інформації, знань).

1. Висока багаторічна трав’яниста рослина родини тонконогових з товстим порожнистим стеблом, що росте на болотах, берегах водойм або на вологих луках; рогіз.

2. Збірно. Зарості такої рослини.

3. Стебло такої рослини, що використовується як будівельний або покрівельний матеріал, для плетіння тощо.

1. Окремі стебла очерету, а також зрізані та висушені стебла очерету, що використовуються як будівельний матеріал (для покрівель, плетіння тощо).

2. Збірний термін для заростей очерету, очеретник.

Очеретинка — зменшувально-пестлива форма від слова “очеретина”, що означає невелику або тонку очеретину, стебло очерету.

Очеретинка — народна назва невеликої комахи, зокрема одного з видів коників або цвіркунів, що мешкає в очереті.

Очеретинка — рідкісне прізвисько або неофіційна назва населеного пункту, розташованого серед заростей очерету.

Очеретиння — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

1. Велика ділянка, густо вкрита очеретом; місце, де росте очерет.

2. (у спеціальному вживанні) Назва одного з озер у дельті Дунаю.

Очеретокосарка — спеціалізована сільськогосподарська машина, призначена для скошування очерету та іншої високостеблової водно-болотної рослинності на осушуваних землях, берегах водойм і каналів.

Очеретокосарка — рідкісна застаріла назва людини, яка займається косінням очерету (очеретник, косар).

Очереторізка — спеціальна сільськогосподарська машина, призначена для скошування очерету на берегах водойм та заболочених ділянках.

Очереторізка — застаріла назва пристрою або ручного знаряддя (великі ножиці, серпоподібний ніж на довгому держаку), що використовувалося для зрізування очерету.