Який має при собі зброю або забезпечений нею.
Який має на озброєнні певні технічні засоби, машини, механізми тощо.
Який підготовлений до боротьби, захисту чи нападу; сповнений рішучості, готовності до чогось.
озброєний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Духовна зброя сильніша за тілесну, і ти, чудово з голови до ніг озброєний філософією, цим πανοπλία1 не в міру лякаєш і примушуєш тікати інших. Я ж, твій друг, ніколи навіть і краплі, як кажуть, не пролив у море, тобто ніколи нічим не сприяв твоєму озброєнню; в той час як інші допомагають тобі, сам я άσύμβολος2 тобі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
На розкiшнiй канапi сидить, пiдклавши пiд себе ноги, озброєний татарин i монотонне наспiвує азiятське: «ала-ла-ла». Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, княгиня — надменна зневага, княжата — в темрявi столiтнiх дубiв.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикментик () |