Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням прикметника “оскалений”; стан, коли щось викривлене, перекручене або має вигляд оскаленого.
- (Психологія) –
Висловлювання зневаги, глузування або ворожості, що проявляється у викривленні обличчя (наприклад, у посмішці, гримасі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оскаленість, р. оскаленості, д. оскаленості, з. оскаленість, о. оскаленістю, м. оскаленості, к. оскаленосте