1. Властивість за значенням прикметника “оскалений”; стан, коли щось викривлене, перекручене або має вигляд оскаленого.
2. Висловлювання зневаги, глузування або ворожості, що проявляється у викривленні обличчя (наприклад, у посмішці, гримасі).
оскаленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |