drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • оселька

    Оселька — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, на річці Здвиж.

    Оселька — власна назва річки в Україні, правої притоки Здвижа, що протікає територією Київської області.

  • осельник

    1. Мешканець, житель певної оселі, населеного пункту або місцевості; поселенець.

    2. (заст.) Той, хто осів, оселився на якомусь місці, порівняно з тим, хто веде кочовий спосіб життя.

    3. (у спеціальному контексті, наприклад, історичному) Особа, яка мала право або обов’язок жити на певному місці, часто пов’язана з кріпосним правом або панським двором.

  • осельня

    1. (заст.) Те саме, що оселя — місце проживання, житло, притулок.

    2. (заст., перен.) Сім’я, домашнє господарство як одиниця суспільного устрою.

    3. (заст., рідк.) Рід, покоління.

  • оселювати

    1. Заселяти, населяти когось, щось на якійсь території; робити осілим.

    2. (у пасивному стані) Оселятися, влаштовуватися на проживання у певному місці.

  • оселюватися

    1. Поселятися, облаштовуватися на постійне або тривале проживання в певному місці, знаходити собі оселю.

    2. (перен.) Поширюватися, закріплюватися в чомусь (про почуття, думки, явища тощо).

  • оселя

    1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. (заст.) Місце, де хтось оселився, проживає; житло, помешкання, оселяння.

    3. (перен., книжн.) Місце, де щось виникло, поширюється або зосереджено; вогнище, джерело, кубло.

  • оселяний

    Який стосується Оселяни — села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • оселяння

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. (заст. або діал.) Процес заселення, освоєння нових територій для житла; поселення.

  • оселянювання

    1. Процес заселення території, утворення поселень, колонізація.

    2. (У біології) Процес заселення організмом нового для нього середовища існування, пристосування до нього.

  • оселянювати

    1. Надавати чомусь ознак, властивостей оселі; робити схожим на оселю, пристосовувати для житла або перебування.

    2. (у переносному значенні) Робити щось більш особистим, затишним, привітним або таким, що сприяє довготривалому перебуванню.