оселка

[osɛlkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Невеликий брусок з абразивного матеріалу (наприклад, кременистих сланців), призначений для точного загострення (доведення) леза ріжучих інструментів (бритви, ножа тощо) шляхом регулярного руху по ньому.

  2. (Геологія) –

    Рідкісна назва мінералу, природного абразиву — окремого виду дрібнозернистого кременистого сланцю, з якого традиційно виготовляли такі бруски.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оселка, р. оселки, д. оселці, з. оселку, о. оселкою, м. оселці, к. оселко

Більше записів