Значення
- (Соціологія) –
Мешканець, житель певної оселі, населеного пункту або місцевості; поселенець.
- (Історія) –
(заст.) Той, хто осів, оселився на якомусь місці, порівняно з тим, хто веде кочовий спосіб життя.
- (Історія) –
(у спеціальному контексті, наприклад, історичному) Особа, яка мала право або обов’язок жити на певному місці, часто пов’язана з кріпосним правом або панським двором.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осельник, р. осельника, д. осельникові, з. осельника, о. осельником, м. осельникові, к. осельнику