drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • оливкуватий

    Який має форму, схожу на оливку; видовжений, овальний.

    Який має колір оливки; жовтувато-зелений із сіруватим відтінком.

  • оливний

    1. Прикметник до слова “олива” у значенні оливкова олія; призначений для виготовлення, зберігання або використання оливкової олії.

    2. Прикметник до слова “олива” у значенні дерево або його плід; пов’язаний з оливою, властивий їй.

    3. Який містить оливкову олію, виготовлений на її основі або з її додаванням.

  • оливо

    1. Оливкова олія — рослинна олія, вичавлена з м’якоті плодів оливкового дерева (оливок), що широко використовується в кулінарії, косметології та промисловості.

    2. (заст., рідк.) Оливка — плід оливкового дерева.

  • оливований

    1. Покритий оливою (олією), натертий оливою.

    2. (У харчовій промисловості) Про консервовані продукти: залитий оливковою олією.

  • оливування

    1. (у християнстві) Обряд помазання оливною олією (єлеєм) під час деяких таїнств або богослужінь, що символізує злиття з благодаттю Божою та освячення.

    2. (переносно) Урочисте, уважне ставлення до когось або чогось, надмірне шанування, ототожнюване з “помазанням” на високе служіння чи становище.

  • оливувати

    оливувати — дієслово, похідне від слова «олива», означає змащувати, покривати або обробляти олією; наносити олію на поверхню чогось з метою захисту, змазування або догляду.

  • оливуватися

    Оливуватися — утворювати на поверхні шар оливи, покриватися тонкою плівкою оливи або жиру.

  • олив’яний

    1. Прикметник, утворений від слова «олива» (плід оливкового дерева або саме дерево); що стосується олив, виготовлений з олив або містить олив. Наприклад: олив’яне масло, олив’яні гілки, олив’яний сад.

    2. У переносному сенсі — пов’язаний з миром, спокоєм, гармонією (через символіку оливкової гілки як знаку миру в культурній традиції). Рідко вживається як символічна характеристика.

  • олим-шувир

    1. (у мовознавстві) Слово, запозичене з іншої мови, яке вживається в мові-реципієнті у своїй первісній, неасимільованій формі, що часто сприймається як чуже та неорганічне для мовної системи.

    2. (у лінгвістиці) Іноземне слово або вираз, що зберігає оригінальне написання, вимову та граматичні характеристики мови-джерела і не піддалося повній адаптації до правил української мови.

  • олібах

    Олібах — власна назва села в Україні, що входить до складу Бережанської громади Тернопільського району Тернопільської області; історично відоме з XV століття.