оригінальний

Значення

1. Первинний, початковий, що є джерелом або зразком для наслідування, копіювання чи відтворення.

2. Непохідний, самостійний, що має творчу новизну та індивідуальність; самобутній.

3. Справжній, автентичний, що належить або походить від автора чи першоджерела.

4. Нестандартний, своєрідний, що відрізняється від звичайного, типових зразків.

5. (Розм.) Дивний, дивакуватий, ексцентричний.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• До Старої Корчми ми підійшли майже непомітно: парубок умів говорити, видно, багато думавши над тим, про що говорив, і тому у його все було опукле, обведене якимись своїми лініями — оригінальними й несподіваними.
  — Василь Симоненко