1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
Словник Української
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
Спеціальний тип ілюмінатора, виготовлений з опакового скла (матового, непрозорого), призначений для рівномірного розсіювання світла у приміщенні без можливості огляду назовні.
Назва художнього твору, виставки або інсталяції, що використовує або зображує подібний конструктивний елемент як центральний образ або символ.
1. Дія або процес упакування, загортання чогось у пакувальний матеріал; пакування, запакування.
2. (у поліграфії та видавничій справі) Технологічна операція із завертання, упаковування виробів (книг, брошур, журналів тощо) в захисний матеріал для транспортування та збереження.
3. (у загальному вживанні) Матеріал або спосіб упаковування; обгортка, упакування.
Процес покриття або обгортання чого-небудь для захисту, зберігання чи транспортування, а також результат цієї дії; пакування.
Технологічна операція в різних виробництвах, що полягає в поміщенні продукції в тару, оболонку або нанесенні захисного шару.
У переносному значенні — надання чому-небудь (ідеї, продукту, особі) певного зовнішнього вигляду або образу для кращого сприйняття.
1. Дія за значенням дієслова опакувати; обгортання, упаковування чогось для зберігання або транспортування.
2. Те, чим щось опаковано; обгортка, упаковка, тара.
3. Технологічний процес або комплекс операцій з пакування продукції.
1. Мінерал, аморфна форма діоксиду кремнію з невисокою твердістю та змінним вмістом води; напівкоштовний камінь, що характеризується унікальною опалізацією — грою відбитих світлових променів різноманітних кольорів — і використовується в ювелірній та декоративній справі.
2. Прил. опаловий, опальний — пов’язаний з опалом, містить опал або виготовлений з опалу.
1. (історичне) Немилість монарха, правителя або впливової особи, що призводить до відсторонення від посади, втрати привілеїв, впливу або вигнання з двору.
2. (переносне) Втрата чиїхось прихильності, довіри або розрив стосунків із впливовою особою, що тягне за собою негативні наслідки.
1. Рідкісна діалектна назва для палиці, якою збивають плоди з дерев, зокрема горіхи.
2. У західних регіонах України — невелика палиця або хворостина, яку використовують для гри (наприклад, у народній грі типу «цурки»), або для погоняння худоби.
1. Який стосується або належить до Опаля (Опаля ІІ, Опаля ІІІ) — польських королів та великих князів литовських з династії П’ястів.
2. Який стосується або належить до Опаля (Оппельна) — історичної області у Верхній Сілезії.