опалачка

1. Рідкісна діалектна назва для палиці, якою збивають плоди з дерев, зокрема горіхи.

2. У західних регіонах України — невелика палиця або хворостина, яку використовують для гри (наприклад, у народній грі типу «цурки»), або для погоняння худоби.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |