різноголосий

[riznoɦolosɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який складається з різних голосів або звуків, що поєднуються в одному музичному творі, співі тощо.

  2. Який характеризується різними думками, поглядами, судженнями; неодноголосний, неоднозначний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. різноголосий, р. різноголосого, д. різноголосому, з. різноголосого, о. різноголосим, м. різноголосім

Приклади з художньої літератури

  • Директор був у кабінеті сам. Стояв біля вікна спиною до дверей, невисокий, щупленький, з блискучим лакованим ціпком у руці, дивився в училищний двір — звідти лунали різноголосі команди шикуватися “по ранжиру в колону по чотири”. Було перше вересня. Коли ми ввійшли і стали при порозі, директор озирнувся. Він був у всьому військовому, з портупеями через плече, тільки без погонів: на гімнастерці два ордени, а решта — планочки. Подивився на тітку Ялосовету, потім на мене. Якийсь захололо-уважний подив був у його сірих опуклих очах.
    — Василь Симоненко

Більше записів