Словник Української
1. Набути російських звичок, ментальності, культурних чи політичних орієнтирів; стати подібним до росіянина в образі мислення або поведінці.
2. Перен. Добровільно підкоритися впливу, ідеології чи політиці Росії; втратити національну самостійність, ідентичність.
Омото — власна назва японської синкретичної релігії (руху), заснованої наприкінці XIX століття Нао Деґуті та Онсабуро Деґуті; також відома як Оомото.
Омото — власна назва річки в Республіці Саха (Якутія), Росія, лівої притоки річки Індігірка.
Омофони — слова, які звучать однаково, але мають різне написання та значення.
Омофони — слова, що належать до однієї частини мови або різних, які збігаються у вимові, але відрізняються на письмі та за значенням.
1. Фонетичне явище в мові, коли різні за значенням слова або форми слів вимовляються однаково, але пишуться по-різному (наприклад: “плід” і “пліт”, “віз” і “вісь”).
2. Розділ мовознавства, що вивчає такі слова та явища.
1. Широке довге покривало з тканини, яке носить архієрей під час богослужіння, символізуючи вівча, що заблукало, і милосердя Боже.
2. У Стародавній Русі — парадна княжа мантія, довгий плащ з дорогої тканини, що носився поверх одягу.
Омоформа — слово, що збігається з іншим словом у певній граматичній формі, але відрізняється від нього загальним значенням та належністю до іншої частини мови (наприклад: “три” (числиник) і “три” (дієслово в повелительному способі); “пилю” (від “пилити”) і “пилю” (від “пил”).
Омоформа — різновид омонімів, який також називають граматичними або морфологічними омонімами.
1. (про людину) Стати млявим, апатичним, втратити енергію та бажання щось робити; обомліти, зомліти (зазвичай від спеки, втоми, хвороби).
2. (переносно, про рослини) Зів’янути, похилитися, втратити свіжість і пружність (від спеки або нестачі вологи).
1. (про людину) Втратити спритність, стати неповоротким через вік, хворобу або втому; загальмуватися, зомліти.
2. (переносно, розм.) Загальмуватися, стати млявим, апатичним; втратити колишню енергію або інтерес до чогось.