однаково

1. Так само, у однаковій мірі, без відмінностей; однак.

2. У будь-якому разі, за будь-яких умов, все ж; все одно.

Приклади вживання

Приклад 1:
Один з них усією душею відгукнувся на Шевченкове «Мені однаково», зізнавшись, що хотів би бути похованим у рідному Ширазі. Познайомив мене зі своїм земляком, дуже цікавим художником-мініатюристом.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
«Нікчем» Конфуцій зневажав до такої міри, що прирівнював їх до жінок, запевняючи, що «однаково важко справу з жінками та «нікчемами»: якщо з ними зблизишся — перестають слухатись, якщо тримаєшся від них на відстані — ненавидять» (Луньюй, XVII, 25). На думку Конфуція, «благородними» люди не народжуються, а виховуються, тому «облагородити» (перевиховати) можна навіть зіпсованих типів, не кажучи вже про «звичайних» громадян.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
А то навіть Володимир дуже дружелюбно до неї був усміхався та силувався розмовитись із нею і сказати їй якийсь комплімент або жарт; бо вона не показувала, що, мов, надає його братам перевагу над ним, і однаково симпатично одповідала Володимирові привітним осміхом і французькою каліченою мовою — однаково як йому, так і його братам. Тільки ж, як Зоя по-французьки лепетала сама аж надто зле, а розуміла французьку мову ще гірше, ніж говорила нею, то розмови між нею й пожильцями могли бувати хіба дуже первісні та лаконічні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прислівник () |