одначе

[odnɑt͡ʃɛ] Сполучник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Сполучник, що вживається для вираження протиставлення або суперечності між частинами речення; відповідає значенням “проте”, “втім”, “але”, “хоча”.

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів