1. Широке довге покривало з тканини, яке носить архієрей під час богослужіння, символізуючи вівча, що заблукало, і милосердя Боже.
2. У Стародавній Русі — парадна княжа мантія, довгий плащ з дорогої тканини, що носився поверх одягу.
Словник Української Мови
Буква
1. Широке довге покривало з тканини, яке носить архієрей під час богослужіння, символізуючи вівча, що заблукало, і милосердя Боже.
2. У Стародавній Русі — парадна княжа мантія, довгий плащ з дорогої тканини, що носився поверх одягу.
Приклад 1:
То ми увірували в Тебе — в неопалимий омофор і потягнулися, мов стебла, крізь попіл, і проклін, і мор. Всесуща неустанна поміч!..
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”