опал

1. Мінерал, аморфна форма діоксиду кремнію з невисокою твердістю та змінним вмістом води; напівкоштовний камінь, що характеризується унікальною опалізацією — грою відбитих світлових променів різноманітних кольорів — і використовується в ювелірній та декоративній справі.

2. Прил. опаловий, опальний — пов’язаний з опалом, містить опал або виготовлений з опалу.

Приклади:

Приклад 1:
Опал — паливо; опалення. О п е ц ь о к — тут: піч («на опецьку горить каганець такий, як зеренце пшениці»).
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Опал (козоріг).
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Приклад 3:
Серед аморфних мінералів є дуже тверді, наприклад, натічні форми в печерах – опал (SiO2·nH2O), кварцит. Кристалічні мінерали – переважають серед первинних – утворених у застигаючій магмі та в умовах метаморфізації різних порід за надвисоких температур.
— Тютюнник Григорій, “Вир”