1. (у лісівництві) процес відновлення лісу шляхом природного посіву насіння з навколишніх дерев на вирубках або галявинах.
2. (переносно) процес оновлення, пожвавлення чогось, набуття нових сил або активізації.
Категорія: О
-
опоживляти
1. Надавати чомусь ознак життя, робити живим, оживлювати; наповнювати живою силою, енергією, активністю.
2. (переносно) Робити яскравішим, виразнішим, інтенсивнішим (про почуття, колір тощо).
-
опоживлятися
1. Набувати живих рис, ставати живим, оживати; набиратися сили, енергії, активізуватися.
2. Ставати більш жвавим, рухливим, пожвавлюватися; проявляти активність, інтерес (про людину, групу, суспільство тощо).
3. Ставати інтенсивнішим, активнішим, посилюватися (про явища, процеси, діяльність).
-
опозиційний
1. Який стосується опозиції, виражає її позицію або належить до неї; властивий опозиції.
2. Який перебуває в протистоянні, суперечить чомусь, виступає проти певної ідеї, думки, теорії тощо.
-
опозиційність
1. Властивість або стан опозиційного, що виражається в протистоянні, протидії домінуючий думці, політичній владі, існуючому порядку чи загальноприйнятій позиції.
2. Сукупність ідейних, політичних або соціальних поглядів, що ґрунтуються на критиці та запереченні офіційного курсу, панівної ідеології або діючої системи.
3. У політичній практиці — статус та діяльність організованих сил (партій, рухів, об’єднань), які не входять до складу правлячої більшості та пропонують альтернативні рішення, здійснюючи конструктивну критику влади в рамках правового поля.
-
опозиційно
1. У спосіб, властивий опозиції (політичній силі, що протистоїть правлячій владі); виражаючи несхвалення або протидію існуючому курсу, політиці, діям влади.
2. У спосіб, що виражає протилежну думку, несхвалення або протистояння; вороже, критично.
3. У логіці, лінгвістиці та інших науках — знаходячись у відношенні протилежності, контрасту; антонімічно.
-
опозиціонер
Особа, яка належить до опозиції, перебуває в опозиції до чинної влади, правлячої партії, політичного курсу тощо.
Учасник або прибічник політичної опозиції; політичний діяч, що представляє сили, які критикують та протистоять уряду.
Той, хто заперечує, не згоден з панівною думкою, офіційною позицією, встановленими порядками в якій-небудь сфері суспільного життя (наприклад, у мистецтві, науці).
-
опозиціонерка
Жінка, яка належить до опозиції, перебуває в опозиції до чинної влади, політичного курсу, ідеології тощо.
Учасниця або прихильниця політичної опозиції; жінка-опозиціонер.
-
опозиціонерство
1. Сукупність поглядів, діяльності та поведінки опозиціонера; перебування в опозиції, протистояння панівній політичній лінії, владі чи ідеології.
2. (У ширшому значенні) Позиція несхвалення, принципового заперечення або протидії домінуючим поглядам, правилам чи авторитетам у будь-якій сфері суспільного життя.
-
ополудні
1. У середині дня, близько полудня; у післяполуденний час.
2. (заст.) Після полудня, вдень (про час після 12 години).