Значення
-
Особа, яка належить до опозиції, перебуває в опозиції до чинної влади, правлячої партії, політичного курсу тощо.
-
Учасник або прибічник політичної опозиції; політичний діяч, що представляє сили, які критикують та протистоять уряду.
-
Той, хто заперечує, не згоден з панівною думкою, офіційною позицією, встановленими порядками в якій-небудь сфері суспільного життя (наприклад, у мистецтві, науці).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опозиціонер, р. опозиціонера, д. опозиціонерові, з. опозиціонера, о. опозиціонером, м. опозиціонері, к. опозиціонере