Значення
-
Процес позбавлення магнітних властивостей, внаслідок якого тіло (залізо, сталь тощо) втрачає постійну намагніченість.
-
Технологічна операція зі зняття залишкової намагніченості з деталей, інструментів або приладів після обробки у магнітному полі або їх використання.
-
Переносно: втрата привабливості, цікавості, емоційної сили; процес, коли щось або хтось перестає привертати увагу або викликати сильні почуття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розмагнічування, р. розмагнічування, д. розмагнічуванню, з. розмагнічування, о. розмагнічуванням, м. розмагнічуванні, к. розмагнічування