Значення
-
Властивість або стан опозиційного, що виражається в протистоянні, протидії домінуючий думці, політичній владі, існуючому порядку чи загальноприйнятій позиції.
-
Сукупність ідейних, політичних або соціальних поглядів, що ґрунтуються на критиці та запереченні офіційного курсу, панівної ідеології або діючої системи.
-
У політичній практиці — статус та діяльність організованих сил (партій, рухів, об’єднань), які не входять до складу правлячої більшості та пропонують альтернативні рішення, здійснюючи конструктивну критику влади в рамках правового поля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опозиційність, р. опозиційності, д. опозиційності, з. опозиційність, о. опозиційністю, м. опозиційності, к. опозиційносте