1. Властивість або стан опозиційного, що виражається в протистоянні, протидії домінуючий думці, політичній владі, існуючому порядку чи загальноприйнятій позиції.
2. Сукупність ідейних, політичних або соціальних поглядів, що ґрунтуються на критиці та запереченні офіційного курсу, панівної ідеології або діючої системи.
3. У політичній практиці — статус та діяльність організованих сил (партій, рухів, об’єднань), які не входять до складу правлячої більшості та пропонують альтернативні рішення, здійснюючи конструктивну критику влади в рамках правового поля.