1. (діал.) Швидко, хутко, миттєво.
2. (діал.) Дуже близько, поруч.
Категорія: Х
-
хуторець
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “хутір”: невеликий хутір, невеличке поселення сільського типу, що складається з однієї або кількох садиб.
2. Власна назва невеликих населених пунктів або окремих частин (урочищ) більших сіл, що історично виникли як окремі поселення (наприклад, у Західній Україні).
-
хуторище
1. Великий хутір або колишнє поселення хуторського типу, що зазвичай вказує на його значні розміри, давнє походження або занепад.
2. Місцевість, де колись існував хутір, про що свідчать залишки будівель, назва місцевості або історичні відомості; урочище на місці колишнього хутора.
3. (у власних назвах) Складова частина географічних назв населених пунктів або урочищ, що походять від хуторів (наприклад, село Хуторище).
-
хуторний
1. Стосунний до хутора, властивий хутору; такий, що належить хутору.
2. Призначений для хутора, пов’язаний з господарським устроєм на хуторі.
3. У складі власних назв: такий, що походить з певного хутора або має інше відношення до нього (наприклад, прізвище).
-
хуторок
1. Невеликий хутір, невелике селище, що складається з однієї або кількох садиб, окремо розташованих господарств.
2. Назва невеликих населених пунктів, селищ міського типу, сіл або частин міст в Україні та інших країнах.
-
хуторочок
Зменшувально-пестлива форма від слова “хутір”: невеликий хутір, невелике селище, зазвичай з одним або кількома дворами, окреме від основного села.
Власна назва невеликого населеного пункту або окремої садиби, що вживається в географічних найменуваннях (напр., село Хуторочок).
-
хуторський
1. Стосунний до хутора, властивий хутору, що існує на хуторі.
2. Належний до хутора як невеликого селища, окремої садиби за межами села; пов’язаний з життям та господарством на хуторі.
3. У складі власних назв: що походить з певного хутора або має до нього відношення (наприклад, прізвище, назва місцевості).
-
хуторянець
1. Мешканець хутора, сільський житель, що проживає на окремому хуторі або має там своє господарство.
2. У переносному значенні — людина, що веде відокремлений, самітницький спосіб життя, уникає широкого суспільства.
-
хуторянин
1. Мешканець хутора; той, хто живе на хуторі.
2. Власник хутора або член сім’ї, що володіє хутором.
3. (У переносному значенні) Людина, яка веде відокремлений, самітницький спосіб життя, або яка дотримується консервативних, традиційних поглядів.
-
хуторянка
1. Мешканка хутора; жінка, яка живе на хуторі.
2. (заст.) Власниця або орендарка хутора.