хуторець

[xutorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “хутір”: невеликий хутір, невеличке поселення сільського типу, що складається з однієї або кількох садиб.

  2. Власна назва невеликих населених пунктів або окремих частин (урочищ) більших сіл, що історично виникли як окремі поселення (наприклад, у Західній Україні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хуторець, р. хуторця, д. хуторцеві, з. хуторець, о. хуторцем, м. хуторцеві, к. хуторцю

Більше записів