Категорія: Х

  • хилитнутися

    Хилитнутися — рідкісний діалектний варіант дієслова “хитнутися“, що означає зробити різкий рух, здригнутися, сіпнутися з місця або нахилитися, похитнутися.

  • хилкий

    1. Такий, що легко руйнується, ламається або пошкоджується; непіцний, неміцний.

    2. Слабкий на здоров’я, немічний, кволий.

    3. Переносно: нестійкий, непостійний, невитриманий у моральному плані; такий, що легко піддається впливам.

  • хильки

    Хильки — прислівник, що вживається в українській мові для позначення способу ходи, коли людина пересувається, похитуючись, хитаючись з боку в бік, часто через втому, слабкість або хворобливий стан.

  • хильнути

    1. Різко нахилити, нахилитися або схилити, схилитися в один бік; надати чомусь похилого положення.

    2. Перен., розм. Випити (зазвичай алкогольного напою), зробити ковток.

  • хильнутися

    1. Різко нахилитися, схилитися вбік або вперед; нагнутися.

    2. Перен. Відхилитися від попереднього курсу, позиції або думки; змінити свої погляди, часто під чиїмось впливом.

    3. Рідк. Піддатися дії вітру, похитнутися; злегка заколиватися.

  • хильцем

    Хильцем — прислівник, що означає спосіб руху або дії, при якому щось або хтось нахиляється, перебуває у похилому положенні, або робить щось з нахилом.

    Хильцем — уживається для позначення стану, коли предмет або частина тіла знаходиться не вертикально, а під кутом, злегка нахилившись убік або вперед.

  • хижітися

    1. (про тварин, перев. хижих) Виявляти ознаки хижацтва, агресивності; ставати хижим, звірятися.

    2. (перен., розм. про людину) Виявляти жорстокість, агресивність; лютіти, злітися.

  • хижішати

    1. Ставати хижим, набувати хижацьких рис або поведінки; проявляти агресивність, жорстокість.

    2. (Переносно) Виявляти посилену, ненаситну прагненність до чого-небудь (наприклад, до наживи, зиску).

  • хижішатися

    Хижішатися — ставати хижішим, проявляти більшу жорстокість, агресивність або ненаситність у бажанні заволодіти чимось.

  • хижка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “хижа” — невелика хатинка, хатина, скромне житло, часто в лісі чи відокремленому місці.

    2. (переносно) Скромне, затишне житло, помешкання, часто з відтінком ідилічності або самітності.

    3. (істор., рідко) Невелика будівля для тимчасового проживання, сторожова будка або навіс.