Категорія: Х

  • хижний

    1. (про тварин) Який харчується м’ясом інших тварин, полює на інших живих істот; м’ясоїдний.

    2. (переносно, про погляд, вираз очей тощо) Який виражає жорстокість, бажання захопити, знищити когось або володіти чимсь; жадібний, невблаганний.

    3. (переносно, про почуття, бажання) Дуже сильний, нестримний і егоїстичний; жадібний, ненаситний.

  • хижо

    1. (від прикм. хижий) Характеризує дію, виконану з жадібністю, завзяттям, агресивним прагненням володіти чимось або досягти мети; жадібно, люто, завзято.

    2. (перен.) Про інтенсивну, невблаганну дію природних явищ або відчуттів; сильно, несамовито, невблаганно.

  • хижоокий

    1. Який має хижий, пронизливий або грізний погляд; з очима, що виражають жорстокість, спритність чи невгамовне бажання здобичі.

    2. (переносне) Насторожено-уважний, пильний, з гострим зором, що швидко помічає деталі або небезпеку.

  • хижоокість

    Характерна риса хижого птаха, що виражається у гостроті зору та здатності бачити здобич на великій відстані; переносно — пронизливість, здатність помічати найдрібніші деталі.

    Переносно — різка, уважна, часто підозріла спостережливість, зосередженість на чомусь із виразним наміром отримати вигоду або викрити щось.

  • хижуватий

    1. Який має ознаки хижака, схожий на хижака (про зовнішність, вираз обличчя, погляд тощо).

    2. Переносно: жорстокий, хижий, грабіжницький (про дії, вчинки, наміри).

  • хижуватість

    Хижуватість — властивість за значенням прикметника “хижуватий“; схильність до хижацтва, грабіжницького способу життя або поведінки.

    Хижуватість — збірна назва для хижих тварин (хижаків) певної території або в цілому.

  • хижувато

    1. (про погляд, вираз очей) З ознаками хижацтва, з хижим виразом; так, як властиво хижакам.

    2. (перен., про поведінку, дії) З відтінком агресивного бажання заволодіти чимось, захопити щось; корисливо, грабіжницьки.

  • хиза

    Тлумачення із “Словника української мови”* Х И ЗА , и, ж., діал. Охиза . Приходить вона [ зима ] в село страшною хуртовиною , приводить за собою своїх діток ,- хизи й охизи та тріскучі морози … ( Мирний , II, 1954, 110).

  • хизування

    1. Дія за значенням дієслова “хизувати” — демонстрація чогось з метою похвалитися, вихваляння, виставляння напоказ (часто з відтінком несхвалення).

    2. (у спорті, перен.) Нарочито грайлива, витончена або технічно складна дія, виконана з метою викликати захоплення глядачів або принизити суперника; фінт, фокус, трюк.

  • хизувати

    1. Виставляти напоказ, демонструвати щось з почуттям власної переваги, зарозумілості або з метою викликати захоплення, зависть; хвалитися, пишатися чимось.

    2. (розм.) Охайно, старанно прибирати, приводити до ладу; вихолювати, прикрашати.