хижацтво

[xɪʒɑt͡stʋo] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Біологічний спосіб живлення, при якому організм (хижак) полює, вбиває та споживає інші живі організми (жертви).

  2. Жорстоке, насильницьке ставлення до слабших, безпорадних або залежних осіб з метою їх експлуатації, пограбування або знищення; грабіжництво.

  3. Первісне суспільне господарство, засноване на присвоєнні готових продуктів природи шляхом збирання, полювання та рибальства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хижацтво, р. хижацтва, д. хижацтву, з. хижацтво, о. хижацтвом, м. хижацтві, к. хижацтво

Більше записів