1. Втрачати сили, ставати млявим, слабким; занепадати духом, впадати у зневіру.
2. Зазнавати стану приємного втомлення, розслабленості; відчувати ніжне, зворушливе почуття.
3. Про звук, голос: ставати тихим, слабким, затихати.
Словник Української Мови
Буква
1. Втрачати сили, ставати млявим, слабким; занепадати духом, впадати у зневіру.
2. Зазнавати стану приємного втомлення, розслабленості; відчувати ніжне, зворушливе почуття.
3. Про звук, голос: ставати тихим, слабким, затихати.
Відсутні