Словник Української Мови
1. Тварина, яка харчується м’ясом інших тварин, активно розшукуючи та вбиваючи їх; представник ряду хижих ссавців (Carnivora), до якого належать, наприклад, вовк, лисиця, ведмідь, кіт.
2. Переносно: жорстока, агресивна людина, яка прагне отримати вигоду за рахунок інших, експлуатує чи пригнічує їх; грабіжник.
3. Переносно: той, хто наполегливо та азартно домагається мети (у спорті, бізнесі тощо).
1. Біологічний спосіб живлення, при якому організм (хижак) полює, вбиває та споживає інші живі організми (жертви).
2. Жорстоке, насильницьке ставлення до слабших, безпорадних або залежних осіб з метою їх експлуатації, пограбування або знищення; грабіжництво.
3. Первісне суспільне господарство, засноване на присвоєнні готових продуктів природи шляхом збирання, полювання та рибальства.
1. Властивий хижаку, характерний для нього; такий, що належить хижакові.
2. Покликаний на полювання, винищення інших тварин; такий, що харчується м’ясом інших тварин (про тварин, птахів, риб тощо).
3. Перен. Жорстокий, звірячий; такий, що прагне наживи, грабунку, панування над іншими; дуже егоїстичний.
4. Перен. Про погляд, вираз очей: дуже уважний, зосереджений, з виразом жорстокості або прагнення заволодіти чимось.
1. Полювати, переслідувати звіра або здобич, як це роблять хижаки; проявляти хижацькі інстинкти.
2. Перен. Діяти грабіжницьки, жорстоко, користуючись слабкістю або беззахисністю когось; грабувати, плюндрувати.
3. Перен. Активно та агресивно домагатися чогось, прагнути захопити, заволодіти чимось (наприклад, владою, багатством).
1. Самка хижака — тварини, що харчується іншими тваринами.
2. Переносно: жінка або дівчина, яка поводиться агресивно, настирливо, егоїстично, прагне домінувати або отримати щось від інших, часто в соціальних, професійних або романтичних стосунках.
3. Рідкісне, застосування: жінка, яка полює.
1. Який полює на інших тварин, харчується м’ясом убитих тварин; характерний для таких тварин.
2. Який прагне захопити чужу власність, територію; загарбницький, грабіжницький.
3. Який виражає жорстокість, бажання захопити, панувати; жадібний, невблаганний.
1. Рід ссавців родини котових (Felidae), до якого належать лев, тигр, леопард, ягуар та інші великі кішки; наукова назва — Panthera.
2. Загальна, застаріла або народна назва для хижих ссавців, зокрема великих представників ряду хижих (Carnivora), таких як ведмідь, вовк, рись тощо.
Характерна риса хижаків, що полягає в агресивному полюванні на інших тварин для харчування; хижацькість.
Переносно: жорстокість, звіряча лють, схильність до насильства та пограбування; завзятість у досягненні користі, часто шляхом відбирання у інших.