хижацький

1. Властивий хижаку, характерний для нього; такий, що належить хижакові.

2. Покликаний на полювання, винищення інших тварин; такий, що харчується м’ясом інших тварин (про тварин, птахів, риб тощо).

3. Перен. Жорстокий, звірячий; такий, що прагне наживи, грабунку, панування над іншими; дуже егоїстичний.

4. Перен. Про погляд, вираз очей: дуже уважний, зосереджений, з виразом жорстокості або прагнення заволодіти чимось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |