хижацький
[xɪʒɑt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:Х
Значення
-
Властивий хижаку, характерний для нього; такий, що належить хижакові.
-
Покликаний на полювання, винищення інших тварин; такий, що харчується м’ясом інших тварин (про тварин, птахів, риб тощо).
-
Перен. Жорстокий, звірячий; такий, що прагне наживи, грабунку, панування над іншими; дуже егоїстичний.
-
Перен. Про погляд, вираз очей: дуже уважний, зосереджений, з виразом жорстокості або прагнення заволодіти чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хижацький, р. хижацького, д. хижацькому, з. хижацького, о. хижацьким, м. хижацькім