Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Х

  • хіджра

    1. Переселення пророка Мухаммеда та його послідовників із Мекки до Медіни, що відбулося 622 року за григоріанським календарем; ця подія вважається початком мусульманського літочислення.

    2. Мусульманський календар, що веде відлік років від дати переселення (хіджри) пророка Мухаммеда; місячний календар, що використовується в ісламі для релігійних цілей.

    3. У шиїтському ісламі — також вшанування мученицької смерті внука пророка Мухаммеда, Хусейна ібн Алі, в битві при Кербелі (680 рік).

    4. У сучасному вживанні — будь-яка міграція або переселення віруючих мусульман з територій, де їм загрожує переслідування за віру, до країн, де вони можуть вільно сповідувати іслам.

  • хідник

    1. Вузька доріжка, стежка, протоптана людьми або тваринами, що звичайно веде через поле, ліс чи іншу місцевість.

    2. (заст.) Прохід, коридор усередині будівлі або між спорудами.

    3. (спец.) Горизонтальна або похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на поверхню і призначена для вентиляції, транспортування, стоку води тощо.

  • хідничок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “хідник” — невелика стежка, тропа, вузька доріжка для пішоходів.

    2. Рідкісне позначення маленької, часто саморобної, іграшки на колесиках, яку дитина тягне за собою на мотузці (аналогічно “ходику”).

    3. У спеціальному контексті може вживатися як власна назва (прізвисько, назва об’єкта) або термін, що потребує уточнення в конкретній галузі.

  • хідня

    Хідня — власна назва українського села в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

  • хізлевудит

    Хізлевудит — рідкісний мінерал, водний фосфат заліза та алюмінію, названий на честь мінералога Джорджа Хізлевуда. Хімічна формула: FeAl(PO₄)₂(OH)₂ · 8H₂O. Утворює дрібні призматичні кристали зеленого кольору.

  • хійд

    Хійд (також хурд, хурде) — буддистський монастир у Монголії, Бурятії, Калмикії та Тибеті, який зазвичай складається з храмових, житлових та господарських споруд.

  • хі-квадрат

    1. Математична функція, що використовується в статистиці для оцінки розбіжності між спостереженими та очікуваними частотами; критерій узгодженості для перевірки статистичних гіпотез.

    2. Розподіл ймовірностей неперервної випадкової величини, що є сумою квадратів незалежних стандартних нормальних величин; один з основних розподілів математичної статистики.

  • хікімадо

    Хікімадо — традиційний японський архітектурний елемент у вигляді вбудованого вікна або невеликої заскленої ніші, що виступає за зовнішню площину стіни будинку та призначений для сидіння, спостереження за вулицею або природою, а також для освітлення приміщення.

  • хіларія

    1. (біол.) Рід паразитичних червів класу трематод (сосальщиків), які вражають печінку та жовчні протоки ссавців; представники цього роду.

    2. (мед.) Захворювання — гельмінтоз, що спричинюється трематодами роду Hilaria, характеризується ураженням печінки.

  • хицький

    1. Стосовний до Хица, пов’язаний із ним (назва села в Україні).

    2. Стосовний до Хица, пов’язаний із ним (прізвище).