хідник

1. Вузька доріжка, стежка, протоптана людьми або тваринами, що звичайно веде через поле, ліс чи іншу місцевість.

2. (заст.) Прохід, коридор усередині будівлі або між спорудами.

3. (спец.) Горизонтальна або похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на поверхню і призначена для вентиляції, транспортування, стоку води тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |