Значення
-
Вузька доріжка, стежка, протоптана людьми або тваринами, що звичайно веде через поле, ліс чи іншу місцевість.
-
(заст.) Прохід, коридор усередині будівлі або між спорудами.
-
(спец.) Горизонтальна або похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на поверхню і призначена для вентиляції, транспортування, стоку води тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хідник, р. хідника, д. хідникові, з. хідник, о. хідником, м. хідникові, к. хіднику