Фурфурилмеркаптан — органічна сполука, похідна фурану та меркаптану, що має характерний різкий запах смаженої кави або свіжого хліба; використовується як ароматизатор у харчовій промисловості та як реагент в органічному синтезі.
Категорія: Ф
-
фурфуриловий
1. (хім.) Пов’язаний з фурфуролом, що містить фурфурол або отриманий з нього (наприклад, фурфуриловий спирт).
-
фурфурилхлорид
Фурфурилхлорид — хімічна сполука, похідна фурану, що є хлорпохідним фурфурилового спирту; рідка летка речовина з різким запахом, що застосовується в органічному синтезі.
-
фурфурол
Фурфурол — органічна сполука, альдегід фуранового ряду, що є безбарвною рідиною з характерним запахом свіжого житного хліба або мигдалю, яка швидко темніє на повітрі; отримують з рослинних відходів, багатих пентазанами (лушпиння насіння, кукурудзяні качани тощо), і використовують як розчинник та сировину в органічному синтезі.
-
фурцювати
1. (діал.) Швидко бігати, метушитися, поспішати; пересуватися швидкими, метушливими рухами.
2. (діал., перен.) Активно та енергійно діяти, працювати, клопотатися; займатися чимось із завзяттям.
-
фурцюватися
1. (розм.) Швидко, метушливо рухатися, поспішати, клопотатися навколо чогось; метушитися.
2. (перен., розм.) Бути у збудженому, нервовому стані; хвилюватися, непосидіти.
-
фурчання
1. Дію за значенням дієслова “фурчати“; звуки, що виникають під час такої дії — низьке, вібраційне гудіння або дзижчання, що нагадує роботу механізму або звук, який видає задоволена тварина (наприклад, кіт).
2. Розмовне позначення невиразного, недоброзичливого бурчання, воркотіння або скарг, вимовлених тихим, неголосним голосом.
-
фурчати
1. Про тварину (переважно про кота): видавати низьке, протяжне, вібраційне звучання горлом, що свідчить про задоволення або спокій.
2. Видавати низький, глухий, безперервний гул або дзижчання, подібне до кошачого муркотіння (про механізми, прилади, органи травлення тощо).
3. Розмовно, про людину: бурчати, воркотіти, говорити недоброзичливо, невдоволено або невиразно, під ніс.