фурцювати

[furt͡sjuʋɑtɪ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. (діал.) Швидко бігати, метушитися, поспішати; пересуватися швидкими, метушливими рухами.

  2. (діал., перен.) Активно та енергійно діяти, працювати, клопотатися; займатися чимось із завзяттям.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фурцювати, р. фурцюватів, д. фурцюватам, з. фурцювати, о. фурцюватами, м. фурцюватах, к. фурцювати

Більше записів