Словник Української Мови
Буква
Особа, яка вчинила злочин — тяжкий кримінальний правопорушення, передбачений кримінальним законом.
Особа, яка систематично чи професійно займається злочинною діяльністю; кримінальний елемент.
Переносно: той, хто вчинив ганебний, аморальний вчинок; грішник.
Приклад 1:
Кримінальник — злочинець. Крірвати — мучитись, криваво заробляти.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Ганкевич доказував, що признаний судом злочинець є непремінно лихий чоловік, котрому не можна ні спочувати, ні помагати, котрого не слід жаліти. X. Б. проводив гуманні погляди на злочинця, звичайні в Росії ще з 40-вих років, і дивувавсь, як Ганкевич, будучи людиною університетського виховання, може таке говорити.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”