злочин

1. Суспільно небезпечне протиправне діяння (дія або бездіяльність), яке вчиняється винно та карається згідно з кримінальним законом.

2. Важкий аморальний вчинок, гріх, порушення моральних норм, що викликає засудження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кілька днів тому органами КГБ вчинено дикий злочин — ожили зловісні примари 37-го року! 18 травня разом з Надією Світличною фактично заарештовано і її дворічного сина.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
В динамiцi прогресу соцiальну етику можна мислити тiльки як перманентний «злочин». Я злочин беру в лапки, бо свiдоме вбивство во iм’я соцiальних iдеалiв нiколи не вважав за злочин.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Я злочин беру в лапки, бо свiдоме вбивство во iм’я соцiальних iдеалiв нiколи не вважав за злочин. Товариш Вовчик ще з бiльшим здивуванням подивився на приятеля.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |