1. Який чинить злочисти, злочинний; злочинний, злочинницький.
2. Який має злі, нечестиві наміри; безбожний, гріховний.
злочестивий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який чинить злочисти, злочинний; злочинний, злочинницький.
2. Який має злі, нечестиві наміри; безбожний, гріховний.
Відсутні