злочинник

[zlot͡ʃɪnnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа, яка вчинила злочин — тяжкий кримінальний правопорушення, передбачений кримінальним законом.

  2. (Юриспруденція) –

    Особа, яка систематично чи професійно займається злочинною діяльністю; кримінальний елемент.

  3. (Література) –

    У переносному значенні: особа, яка вчинила щось ганебне, аморальне або жахливе; грішник, порушник моральних норм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. злочинник, р. злочинника, д. злочинникові, з. злочинника, о. злочинником, м. злочинникові, к. злочиннику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів