злочинний

1. Який стосується злочину, пов’язаний із злочином або його вчиненням.

2. Який містить у собі ознаки злочину, протиправний і суспільно небезпечний.

3. Який схильний до злочинів, займається злочинною діяльністю; кримінальний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Історія була така правдоподібна, а Асланова щирість така переконлива, а знання місцевостей таке досконале, а неперебірливість та злочинний цинізм слідчого й усієї ції системи такі безмежні, що вся карколомна повстанська епопея Асланова була занотована докладно, у всіх подробицях. Після того Асланові дано було спокій на три дні.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикметник () |