1. Жінка, яка вчинила злочин; жіночий відповідник до слова “злочинець”.
2. (у спеціальному, історичному вжитку) Учасниця злочинної організації або банди, особливо в контексті радянсько-німецької війни 1941–1945 років (наприклад, “бандерівка”).
злочинка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |