Особа, яка має намір заподіяти шкоду, зло, діє зі злим умислом.
Той, хто вчиняє злочин, протиправну дію; правопорушник, злочинець.
зловмисник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зловмисник хрипів і борсався, врешті зірвав зі себе за кільце в носі бичу голову і пожбурив її далеко вбік. — Я знав, я знав, що ти переможеш, чужинче!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |