занепадництво

[zɑnɛpɑdnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Ідейно-естетична течія в літературі та мистецтві кінця XIX — початку XX століття, що характеризувалася песимізмом, відчуттям кризи культури, втечею від соціальної дійсності в світ індивідуальних переживань, культом краси, нерідко з елементами аморалізму та мистецького елітаризму; декадентство.

  2. Загальне означення настроїв, світогляду або поведінки, сповнених песимізму, розпаду духовних сил, байдужості до суспільних ідеалів; схильність до упадництва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. занепадництво, р. занепадництва, д. занепадництву, з. занепадництво, о. занепадництвом, м. занепадництві, к. занепадництво

Більше записів