занепадник

[zɑnɛpɑdnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Той, хто перебуває в стані морального, фізичного чи духовного занепаду; дегенерат.

  2. Представник літературно-мистецького напряму кінця XIX — початку XX століття, для якого характерні песимізм, втрата ідеалів, культ індивідуалізму та естетизму; декадент.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. занепадник, р. занепадника, д. занепадникові, з. занепадника, о. занепадником, м. занепадникові, к. занепаднику

Більше записів