занепадник

1. Той, хто перебуває в стані морального, фізичного чи духовного занепаду; дегенерат.

2. Представник літературно-мистецького напряму кінця XIX — початку XX століття, для якого характерні песимізм, втрата ідеалів, культ індивідуалізму та естетизму; декадент.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |