потопити

1. Навмисно змусити щось зануритися у рідину (переважно у воду) та залишити на дні; затопити, утопити.

2. Знищити, пошкодити або зіпсувати щось внаслідок попадання вологи або занурення у рідину.

3. Перен. Повністю поглинути, охопити когось або щось (про почуття, думки, явища).

4. Розм. Витратити, втратити велику кількість грошей, коштів у якійсь справі.

5. Заст. Залити водою певну територію; спричинити повінь.

Приклади вживання

Приклад 1:
Згідно з цим оповіданням, змій-дракон, переслідуючи жінку, що мала народити дитину, випустив з своєї пащі воду, щоб потопити її. Сковорода, неодноразово звертаючись до цього образу, витлумачував його як алегорію, в якій змій уособлює зло.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: дієслово () |