занепадницький
[zɑnɛpɑdnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Пов’язаний із занепадництвом, що виражає або пропагує песимізм, розпач, втрату віри в майбутнє, ідейну та моральну капітуляцію.
-
Характерний для мистецького чи літературного напряму декадансу (кінець XIX — початок XX ст.), що відображав настрої кризи, втоми, розкладу, звернення до ірраціонального та естетизацію смерті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. занепадницький, р. занепадницького, д. занепадницькому, з. занепадницького, о. занепадницьким, м. занепадницькім