занепадниця

1. Жінка, яка перебуває в стані морального, духовного або фізичного занепаду; та, що деградувала, втратила життєві орієнтири та соціальні зв’язки.

2. У літературознавстві та мистецтвознавстві — представниця декадансу (кінця XIX — початку XX століття), для творчості якої характерні песимізм, втома від життя, культ краси, що в’яне, і відчуття кінця епохи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |