1. Той, хто потонув або загинув у воді; утопленик.
2. Заст. Той, хто постраждав від повені або потопу.
потопельник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
потопельник потопельниця потопельний Одного разу, злизуючи з Її тіла смуги полуничного соку, я знайшов губами щось ніби горошинку під її шкірою, під правою груддю. Потім Вона лежала на животі, а я повільно, дуже повільно обціловував ЇЇ всю, виціловував з Неї — що?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |