Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має велику силу світла, дуже світлий; блискучий, сяючий.
2. Дуже насичений, інтенсивний за кольором; кричущий.
3. Виразний, помітний, що різко виділяється серед іншого.
4. Видатний, видатний своїми якостями; незабутній, що справляє сильне враження.
5. Про мову, стиль: образний, експресивний, барвистий.
«Вир» Г. Тютюнника — «правдивий і художньо яскравий твір» (1962). Чутлива до літературних новинок — то «короткий» відгук-оцінка, то стислий аналіз, якесь порівняння, якась аналогія, заувага, і обов’язково — виписки. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Гадаю, що цей яскравий розквіт молодих сил — наслідок XX з’їзду, який у всіх галузях збудив свіжі сили, викликав піднесення. […] сумно й совісно, що я збоку від життя через свої хвороби нескінченні…» (1962; 6: 44). — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”