1. Який виблискує, випромінює іскри; іскристий.
2. *перен.* Який вирізняється яскравістю, блиском, дотепністю, невичерпною енергією (про людину, її характер, талант, гумор, виступ тощо).
іскрометний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |